Досліджено проблему формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників. Проаналізовано сучасний стан цієї проблеми у теорії та практиці роботи дошкільного навчального закладу. Розкрито суть поняття "гуманістично спрямоване спілкування". Визначено критерії та рівні сформованості такої спрямованості спілкування старших дошкільників. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови її формування. Розроблено й апробовано модель і методику реалізації виокремлених педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості спілкування та виявлено динаміку змін у рівнях її сформованості у даних дітей.

Науково обгрунтовано та розкрито психолого-педагогічні особливості відповідальної поведінки дітей старшого дошкільного віку, які полягають у різних рівнях прояву її кількісних та якісних характеристик. Визначено зміст системи знань дітей про норму відповідальної поведінки, виявлено педагогічні засоби перетворення ситуацій імпульсивно мотивованої поведінки у відповідально орієнтовані моральні дії. Виявлено та перевірено педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників. Розроблено експериментальну модель реалізації педагогічних умов гуманістичної спрямованості спілкування. Визначено структуру та зміст поняття "гуманістична спрямованість спілкування дітей старшого дошкільного віку", виявлено й охарактеризовано критерії та їх показники: гностичний, поведінковий, мотиваційний, емоційний. Обгрунтовано підхід до розгляду гуманності як норми гуманної поведінки, що конкретизується відповідними правилами. Вперше виокремлено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування гармонійних взаємин батьків і дітей старшого дошкільного віку. Набули подальшого розвитку питання про виховання дітей у сім'ї та педагогічну освіту батьків.

Зазначено, що процеси демократизації і гуманізації в сучасному суспільстві вимагають переоцінки поглядів і усталених стереотипів на дитину і дитинство як феномен людського життя. Розкрито особливості становлення уявлень про дитинство на різних етапах розвитку людського суспільства. Зроблено спробу з’ясувати сучасний стан ставлення до дитинства.

Указано на то, что процессы демократизации и гуманизации в современном обществе требуют переоценки взглядов и устоявшихся стереотипов на ребенка и детство как феномен человеческой жизни. Раскрыты особенности становления представлений о детстве на разных этапах развития человеческого общества. Сделана попытка анализа современного состояния отношения к детству.

The article deals with the peculiarities of becoming of ideas about childhood on the different stages of human society. There has been made an attempt to find out the modern state of attitude toward childhood.

Зазначено, що становлення та розвиток нашого суспільства на засадах гуманізму вимагають пошуку нових підходів і методів роботи з сім’єю для одержання максимального ефекту у питаннях виховання підростаючого покоління. Розглянуто систему роботи з батьками з формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей дошкільного віку. Описано особливості тренінгу навичок гуманістичного спілкування у дитячо-батьківській групі.

Обращено внимание на то, что становление и развитие нашего общества на основах гуманизма нуждается в поиске новых подходов и методов работы с семьей для получения максимального эффекта в вопросах воспитания подрастающего поколения. Рассмотрена система работы с родителями по формированию гуманистической направленности общения детей дошкольного возраста. Описаны особенности тренинга навыков гуманистического общения в детско-родительской группе.

The article describes the system of work with parents on the formation of humanistic orientation of communication children of preschool age. Describes the features of the training skills of the humanistic communication in the child-parents’ group.

Зазначено, що дитинство та його специфічні особливості до цього часу належним чином не були вивчені. Відсутній цілісний комплексний підхід до дитинства як феномену та соціально-педагогічного явища. Розглянуто особливості інтегрованого підходу до феномену дитинства. Розкрито основні положення філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної концепції дитинства.

Отмечено, что детство и его специфические особенности ранее должным образом не были изучены. Отсутствует целостный комплексный подход к детству как феномену и как социально-педагогическому явлению. Рассмотрены особенности интегрированного подхода к феномену детства. Раскрыты основные положения философской, социологической, психологической и педагогической концепции детства.

The features of the integration approach to the phenomenon of childhood are discusses in the article. Revealed the specifics of the philosophical, sociological, psychological and pedagogical conceptions of childhood.

Розглянуто проблему наступності в навчанні іноземної мови дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Проаналізовано вимоги до іншомовної компетенції дітей означеного віку. Висвітлено основні шляхи забезпечення наступності у вивченні іноземної мови за умов дошкільного навчального закладу та початкової школи.

Рассмотрена проблема преемственности в обучении иностранному языку детей дошкольного и младшего школьного возраста. Проанализированы требования к иноязычной компетенции детей этого возраста. Освещены основные пути обеспечения преемственности в изучении иностранного языка в условиях дошкольного образовательного учреждения и начальной школы.

The problem of succession in teaching foreign language preschool and early school age children discussed. Analyzed the requirements to foreign language competence of preschool and early school age children. Highlights the main ways of ensuring continuity in learning a foreign language in terms of pre-school educational establishment and primary school.

Розглянуто дитинство як соціально-історичне явище. Розкрито особливості сприйняття дитинства різними народами та на різних етапах історії людства. Висвітлено етнопедагогічні проблеми дитинства. Подано інформацію про етнопедагогічну вікову періодизацію розвитку дитини. Викладено педагогічні засади дитячої субкультури. Увагу приділено родинній етнографії. Наведено робочу навчальну програму дисципліни, комплексні контрольні роботи, матеріали до лекційного курсу, плани семінарських занять і завдання для самостійної роботи, тести підсумкового контролю знань, питання гарантованого рівня знань і рекомендовану літературу.

Визначено освіту дорослих як чинник розвитку людського капіталу в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, розкрито особливості теорії та практики організації навчання дорослих в Україні та провідних країнах світу. Висвітлено особливості андрагогічної науки та її значення для системи управління людськими ресурсами, окреслено тенденції професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогів та андрагогів, визначено освітні потреби різних категорій дорослого населення. Розглянуто новітні моделі підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Розкрито теоретико-методичні аспекти нарощення академічного потенціалу ноосферної освіти у проектній діяльності. Актуалізовано національні інтереси держави для реалізація в умовах гібридних загроз. Здійснено структурно-функціональний аналіз цільового призначення майбутніх менеджерів з професійною компетентністю безпеки. Обгрунтовано ефективність структурно-функціонального підходу, у якості парадигми дослідження управління як соціально-психологічного феномену. Конкретизовано проблеми та перспективи професійної підготовки майбутніх фахівців з публічного управління до педагогічної діяльності та сучасні проблеми та перспективи формування методики комунікативної компетентності зв’язку в майбутніх менеджерів у закладах вищої освіти. Встановлено роль професійної підготовки менеджерів для удосконалення системи управління національної безпеки України. Представлено систему формування професійної майстерності викладачів для глобального виміру демократизації освіти. Конкретизовано визначальні ознаки та аспекти дистанційного навчання, в тому числі засобами медіатехнологій зі забезпеченням електронного навчання в умовах екологічних загроз. Проаналізовано генезис розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку через екологічне виховання та позиції зарубіжних вчених впровадження інклюзивної освіти. Встановлено роль виховання морально-етичних цінностей у молодших школярів в системі БТЕМ-освіти та необхідність формування іншомовних компетентностей у вчителів початкових класів для педагогічної діяльності в умовах змішаного навчання. Запропоновано педагогічні умови професійної іншомовної підготовки офіцерів збройних сил України, модель формування професійної компетентності майбутніх механіків до технічного сервісу, педагогічні технології для формування екологічної компетентності майбутніх архітекторів. Виокремлено напрями і тенденції розвитку вищої освіти в XXI ст., освітні парадигми досвіду реалізації в теорії і практиці вищої школи. Презентовано моделі університетської системи освіти та інноваційні моделі освітньо-інформаційного середовища технічного університету, засади формування особистісної траєкторії успіху майбутнього фахівця в інформаційно-освітньому середовищі ЗВО. Проаналізовано моделі навчання та перспективи їх використання при підготовці практичних психологів. Встановлено роль толерантності при невизначеності особистісно-професійного становлення у підготовці авіаційних фахівців.